Психологічна допомога по інклюзивній освіті

 

    Що таке інклюзивне навчання знає мало хто, оскільки в ньому здебільшого немає необхідності. Але така практика існує у школах, тому варто розуміти,  про що йдеться. Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, яка ґрунтується на принципі основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання. Це передбачає навчання в умовах закладу освіти, враховує індивідуальні особливості, рівень психофізичного розвитку кожного учня та унеможливлює будь-яку дискримінацію.

    Метою інклюзивної освіти є забезпечення рівного доступу до якісної освіти в умовах загальноосвітнього простору, пристосованого до задоволення особливих освітніх потреб кожної дитини.

    - Давайте спробуємо відчути, як почувається дитина з особливими потребами та виконаємо декілька вправ.

Вправа «Частини тіла»

    Ви маєте 5 секунд на те, щоб об’єднатися в пари і потиснути руку своєму партнеру.

Тепер швидко «привітаймося» одне з одним таким чином:

- Права рука до правої руки;

- Спина до спини;

- Стегно до стегна;

- П’ятка до п’ятки.

    Чи сподобалась вам вправа? Як усе легко і просто виходить! Я попрошу частину вчителів уявити себе дітьми з особливими потребами.

- З вадами слуху (вушні затички);

- З вадами зору (пов’язка на очах);

- З порушеннями опорно-рухового апарату (на стільцях).

 

Спробуємо привітатися ще раз.

    Чи легко вам було робити цю вправу?

Як почувалися люди з обмеженими можливостями?

    Висновок :  

    Ми самі відчули на собі як це важко, не всі діти з особливими потребами можуть зробити ці вправи, тому ми маємо бути толерантними, проявляти милосердя і терпимість до таких дітей і намагатися зробити їх життя комфортнішим.

    Дитина з особливими  потребами  не повинна займати особливого становища в класі, вона має почуватися природно, досягти самостійності, наскільки це можливо і саме від вчителя залежить, як  комфортно почуває себе дитина в шкільному середовищі. Пропоную вам виконати наступну вправу.

 Вправа «Експеримент»

    Візьміть серветку, заплющіть очі та виконайте певні дії точно за інструкцією, щоб результат був у всіх однаковий.

    Всі учасники групи одержують серветку і за командою тренера, ні з ким не розмовляючи, починають виконувати ті дії, які диктує тренер. Зігніть серветку навпіл і відірвіть лівий куточок; складіть ще раз навпіл, відірвіть правий кут; складіть аркуш навпіл і відірвіть лівий кут; Розплющте очі. Що вийшло?  Візерунки у всіх різні. Схожі, але однакових немає, хоча інструкція однакова.

    Тож можемо зробити висновок: так усі люди ( педагоги чи діти ) одну й ту саму інформацію сприймають не однаково і завдання виконують по різному, бо кожна людина особлива і завжди вносить в будь – який процес щось своє. Робота вчителя в інклюзивному класі і полягає в тому, щоб розкрити індивідуальність кожного, надати йому можливість проявляти себе творчо і не боятися це робити.

— Чому вийшли різні візерунки на папері?

    Висновок: 

    Кожен розуміє інформацію по-своєму. Дітям з особливими потребами  необхідно спільно, покроково розробити алгоритм роботи, щоб одержати результат, якого ви очікуєте. Кожна дитина має рівні права на життя та освіту. Слід пам’ятати, що особлива дитина – це не вирок, а виклик суспільству!